Жіноча краса у творчості Т.Г. Шевченка

20 бер. 2019 р.

Читати 1 хв

Про кохання Тараса Шевченка написано численні спогади, наукові дослідження, романи, поеми. Але, певна річ, далеко не все сказано. У тому, кого і як кохає велика людина, розкривається історія цілого покоління, атмосфери часу. Окрім того, у митців це один з ключів до розкриття таємниці їхньої творчості. Ці міркування особливо правомірні стосовно Тараса Шевченка, який шукав у коханні жіночий ідеал, суголосний з народним ідеалом жінки, коханої, дружини. Кохання Шевченка і його інтимна лірика допомагають глибше розкрити нам сутність поета. Доторкнутись цієї делікатної теми, піднестись до вершин духу генія спробували старшокласники Городищенської ЗОШ І-ІІІ ст. №2 на театралізованій літературно-музичній годині «Моя любов, моя висока». На прикладах поетичних шедеврів інтимної лірики Шевченка учні відчули красу і складність людських почуттів, що викликало в них бажання якомога більше дізнатися про Кобзаря. Вперше незбагненні почуття пробудила в хлоп'ячій незахищеній душі сусідська дівчина Оксана Коваленко(Назаренко Ліза). Музами генія стали і Ганна Закревська (Ярмоленко Аня), і княжна Варвара Рєпніна (Погоріла Аліна), і Агата Ускова (Назарян Анна), яка довго здавалася йому вищою досконалістю, і актриса Катерина Піунова (Марченко Юля), фатально схожа на осяяну дитинством кохану Оксану,і остання надія на щасливе подружнє життя – Ликера Полусмакова (Шкура Марія). Реальною була мрія Шевченка визволити Ликеру від кріпосного рабства, проте нездійсненною — зробити вільною її рабську душу. Нещасний в особистому житті, Шевченко найвищу й найчистішу красу світу бачив у жінці, в матері. Роль Шевченка майстерно зіграли учні Шевченко Едуард і Дудка Дмитро. Учні 8-А класу інсценізували баладу «Тополя». І все-таки жаль, що не знайшлося в житті поета жінки, яка б могла йому сказати найголовніше: